23 жовтня

Вихідний в Дніпрі! Балет-феєрія «Mavka. Лісова пісня»

екскурсійний тур (1 день)
Запоріжжя - Дніпро - Запоріжжя

Є вистави, яким судилося стати синонімами національного балету України. Серед них - балет Михайла Скорульського «Лісова пісня» за однойменною драмою-феєрією Лесі Українки.
«Лісова пісня» - це красива казка про кохання, мрію і щастя… Мавка. Це образ, що несе в собі чистоту думок, бажань і дій. Мавка живе серцем, без прагматизму. Сенс її життя - кохання. Вона не здатна на помсту і прощає Лукашу зраду. «Лісова пісня» - це українське «Лебедине озеро» - говорить Катерина Кухар, заслужена артистка України. До того ж за 75 років від дня першої постановки на київській сцені цей балет ще й став візитною карткою українського хореографічного мистецтва в цілому.
Цього вечора на глядачів очікує вибуховий склад артистів, чудова хореографія і музика, барвисті костюмі і декорацій!

 

Программа:

11:00 Виїзд із Запоріжжя (пл.Маяковского - к/з ім. Глінки - РА ЗМР по Дніпровському району).
12:30 Прибуття в Дніпро. Програма першої половини дня буде ближче до дати виїзду.
18:00 Балет-феєрія «Mavka. Лісова пісня» в Дніпропетровському театрі опери та балету (2 дії) .
Балетмейстер-постановник - А. Литвинов (народний артист республіки Молдова). Диригент-постановник - В. Гаркуша (народний артист України). Художник-постановник - К. Пінчук.

«Mavka» - бренд українського балету, створений на музику Михайла Скорульського за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»!
2021 рік для «Лісової пісні» став ювілейним: 150-років з Дня народження Лесі Українки та 75 років з дня прем’єри п'єси.
Цей безсмертне твір Лесі Українки можна запросто назвати своєрідною українською шекспірівської трагедією в дусі «Ромео і Джульєтти». Леся Українка в «Лісовій пісні» передала все багатство української культури та традицій своєї гаряче улюбленої країни, про що вона дуже сильно мріяла як письменниця. Їй все вдалося: п'єсу досі ставлять в театрах, отже, вона глибоко запала в душу.
Натхненний балет, народжений на сцені майже сімдесят років тому, став класикою національного музично-театрального мистецтва, школою акторської майстерності для декількох поколінь танцюристів, своєрідною візитною карткою українського театру. З величезним успіхом він неодноразово демонструвався в багатьох країнах світу.

І сьогодні ми з великим задоволенням побуваємо на прем'єрі цього спектаклю, який подарували нам артисти Дніпропетровського театру опери та балету! А поетична казковість сюжету, сповненого глибоких філософських узагальнень, нікого не залишає байдужими. Історія любові Лукаша, простого сільського юнака, наділеного серцем мрійника, і Мавки - фантастичної лісової дівчини, яка уособлює красу життя й природи, перегукується з традиційними сюжетами балетної класики - «Сильфіда», «Жізель». А казкові персонажі навіяні улюбленими поетесою з дитинства волинськими легендами.
Все прекрасно в цьому балеті: романтичний сюжет, фантастична основа, поєднана з фольклорним колоритом, мотиви та інтонації народних пісень і танців. І це справжня національна поема. Балет увійшов до золотого фонду української музичної культури!
20:30 Виїзд додому.
22:00 Прибуття в Запоріжжя.

 

Вартість:

420 грн.

В стоимость включено:

  • проїзд комфортабельним автобусом;
  • квитки в театр (партер);
  • супровід представником Lila Travel;
  • групова страховка;

В стоимость не включено:

  • харчування;
  • особисті витрати.

 

Заказать поездку
  

Балет-феєрія «Лісова пісня». Цікаві факти.

«Лісова пісня» хвилює серця людей із тих самих часів, коли вона вийшла з-під пера видатної української поетеси Лесі Українки. Цю глибоку філософську драму вона створила наприкінці життя, в 1911 році, коли через тяжку хворобу змушена була жити в Кутаїсі.
Далеко від України поетеса написала твір, пройнятий чарами рідної природи, спогадами про ті дні, коли ще дівчиною слухала волинські легенди й перекази. У ньому ожили фантасмагоричні образи з народних казок та міфів - істоти одухотвореної природи, якими фантазія заселила прадавні волинські ліси й розлогі поля. Казкові чудеса й алегорії тісно переплелися в «Лісовій пісні» з правдою глибоких людських почуттів.

Композитора-гуманіста Михайла Скорульського полонив сюжет прекрасної поетичної драми, що захоплює своїм гуманізмом і високим етичним пафосом, пройнятий палкою вірою у поезію життя і невмирущим пориванням людини до прекрасного.

У постановці автор природно й доречно використав перлини українського фольклору і, головне, правдиво розкрив їх. Уся мелодична будова його спектаклю базується на мотивах та інтонаціях народних пісень і танців. Одне з особливих задоволень, яке отримують глядачі під час перегляду «Лісової пісні», - вгадувати в музичних інтерпретаціях теми українських пісень: веснянок «Пливе човен», «Хвалилася тополя», «Розлилися води на чотири броди», «Гей, гей, я молодець тихий», жалібних пісень «Ой, не рости, кропе», «Ой, горе, та не малеє», побутових «Летіла зозуля», «На березу дуб похилився», «Ой, іду, йду, йду». Частину мелодій Скорульський взяв із музичного додатку Лесі Українки до драми, а вона ж підібрала шістнадцять мелодій українських народних пісень і танців для розкриття свого поетичного задуму.

Музика була написана 1937 року, і балет планували поставити в найближчому сезоні. Однак робота відклалася майже на десятиріччя, у яке вмістилися репресії 1937-1938 років щодо діячів української культури, Друга світова війна, пошуки національної форми класичної вистави і принципів реалістичної акторської виразності.

Прем’єра «Лісової пісні» у хореографії Сергія Сергєєва і декораціях Олександра Хвостенка-Хвостова відбулася 1946 року (диригент - Борис Чистяков).  Лібрето написала дочка композитора - Наталя Скорульська. В той час вона була балериною Київської опери в подальшому стала балетмейстером. Автори балету намагались як найточніше передати зміст драми-феєрії, відтворити у музиці та хореографії емоційний колорит, зберегти головні образи та сюжетні ситуації, логіку та послідовність драматичного розвитку, у якому реальне переплітається з казковим. Проте літературний твір було неможливо «перекласти» на мову балету без відповідного пристосування до законів балетного жанру. Через це в лібрето було скорочено деякі епізоди з літературної першооснови, інші навпаки - були розширені, додано нові сцени, наприклад, сцену весілля Лукаша з Килиною.
Балет увійшов до золотого фонду української музичної культури. Поетична казковість сюжету, сповненого глибокими філософськими узагальненнями, нікого не залишає байдужими!


 
 
Back to top